Значение слова трясця
трясцятрясучка; лихорадка; озноб ТРЯСЦЯ бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл. Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т. ін. тря́сця вхо́пить (схо́пить) кого, зневажл. Станеться лихо, нещастя з ким-небудь; прийде час помирати. Казала я тобі (Дарці), не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка); — Баба собі така (упирка), ніяк її трясця не вхопить,— знехотя сказав батько,— знахурка (знахарка) (А. Головко); З похмілля нудяться, їдять за горобця. Об Семені дрижать, об Петрі — зранку мліють; А схопить трясця — “Ґвалт! .. покличте панотця — Хай сповіда” (П. Гулак-Артемовський).
Но если бы она умела писать письма, то первым словом в них, было бы «трясця», не сомневаюсь… Трясця, мол, и трясця, учись хорошенько!
Ты что, трясця его матери, оглох, когда сам Громовержец, трясця его матери, подтверждал право Владивоя?
В конце концов, когда на всех тринадцати алтарях ярко горят огни, а под ними скорчились трупики (потом их отнесут в столовую), жрец простирает руки к низкому потолку и рычит проклятия самым ужасным богам-врагам: Смерть тебе, Ельсын; чума на тебя Келинтен, трясця побэры, Хоззейн.
Однако, исследование киевских и галицких летописей и светской литературы ХІ-ХІІІ столетий, начатое Агафангелом Крымским, открыло в этих текстах большой пласт украинских слов, таких как парубок, виникнути, окріп, глум, вежа, батіг, виринути, недбальство, віття, гілля, колода, жито, стегно, лічба, сякий, кицька, трясця, коло, яруга, кожух, оболонь, гай, полонина, гребля, рілля, глей, глечик, багаття, криниця, збіжжя, лазня[1] и много других.
Транслитерация: tryascya
Задом наперед читается как: яцсярт
Трясця состоит из 6 букв